- пожовтіти
- -і́ю, -і́єш.Док. до жовтіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пожовтіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожовтілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пожовтіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пожовтілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
пожовтілість — лості, ж. Абстр. ім. до пожовтілий … Український тлумачний словник
пожовтіння — я, с. Дія за знач. пожовтіти … Український тлумачний словник
пожовтілий — [пожоуўт’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
жовклий — а, е. Який зробився, став жовтим, який набув жовтого забарвлення; пожовтілий … Український тлумачний словник
зжовкнути — і рідко ізжо/вкнути, ну, неш; мин. ч. зжовк, ла, ло і зжо/вкнув, нула, нуло; ізжовк, ла, ло і ізжо/вкнув, нула, нуло; док. Стати жовтим; пожовтіти. || Набути хворобливого вигляду … Український тлумачний словник
каротинодермія — ї, ж. Пожовтіння шкіри у хворих на декомпенсований діабет, гіпотиреоз … Український тлумачний словник